Моя дружина — лесбіянка?!

Все почалося майже рік тому, коли, прийшовши додому, я довго дзвонив і стукав у двері перед тим, як моя дружина їх відчинила. Тоді я готовий був припустити найгірше — вона в квартирі з коханцем. Але вона була з подругою, і обидві в один голос запевняли, що приміряли в спальні якісь шмотки і дзвінка не чули. Я поставився до цього як до прикрого непорозуміння і майже забув, поки через деякий час не застав їх на балконі більш ніж в жагучих обіймах. Вони постаралися перетворити усе в навмисний жарт, але мені ситуація здалася якоюсь сумнівною. І чим більше я про це думав, тим більше розумів, що в моїй сім’ї багато чого змінилося.
Я пробував пригадати, коли востаннє спав із своєю дружиною по-справжньому, виявилося — місяць тому, а то і більше. На мої, чесно кажучи, досить мляві спроби схилити дружину до сексу вона відмовлялася, посилаючись на різні нездужання. Я проявив наполегливість, і наш секс був скоріше схожий на зґвалтування, після чого дружина замкнулася І стала мене ігнорувати.
Її «дорогоцінна» подруга приходила, коли мене не було вдома, але якщо ми з нею зустрічалися, вона порскала на мене ненавистю і презирством. Ця переспіла дівиця мене просто дратувала, і якось я її виставив, причому, досить грубо. Моя дружина учинила істерику і почала збирати речі. За сім років спільного життя це був уже не перший її демарш, тому я не дуже хвилювався — перебіситься і повернеться.
Через тиждень я подзвонив її батькам — вона там навіть не з’являлася! Знайшов я свою дружину у тієї самої подруги і спочатку не міг повірити змінам, що сталися з нею. Вона не те що світилася від щастя — вона буквально сочилася сексом! Це була інша жінка — недосяжна, задоволена і прагнуча… Але не мене. Вона заявила, що ми розлучаємося і їй від мене нічого більше не потрібно.. Мені хотілося її вдарити, задушити, знищити або зґвалтувати. Вона була мені противна і я її хотів, хотів, страшенно, по-звірячому! Я грюкнув дверима і пішов.
Якийсь час я був як у чаду — горілка, якісь жінки всілякі… Потім мені стала дзвонити її мати і «співати пісні» про те, як її донька — моя дружина — страждає, який я такий-сякий і про загублене майбутнє нашої дочки. Виявилося, що моя жінка переїхала до батьків і зводила їх депресією і мовчанням. Як я міг пояснити своїй «правильній» тещі, що її донечка хоче трахатися з подругою, а не зі мною?! У неї б дах з’їхав! Та й соромно все це…
Я вирішив поговорити з дружиною й ледве домігся з нею зустрічі. Вона сиділа вся якась скуйовджена — худа, очі запали, і руки тремтять і погляд відводить. Жити зі мною відмовилася категорично — я їй противний. Своїй подрузі вона більше не потрібна, але усі чоловіки — «скоти» і все таке інше… «Розмова» знову закінчилася скандалом і ляскотом дверима. Тепер ми розлучаємося через «розбіжність характерів». Але мені зовсім незрозуміле, як нормальна баба? раптом перетворилася на чокнуту лесбіянку. Чому?!
Трагедії може і не бути
Будь-яка людина за своєю природою бісексуальна, — до такого висновку прийшли більшість сексологів в усьому світі. У кожному закладений сексуальний потяг до обох статей, але далеко не кожний його в собі виявляє. Для цього, як мінімум, потрібні достатньо високий рівень загального розвитку (це щоб усвідомити) і випадок (щоб відчути). А тут, що називається, можливі варіанти.
КОЛИ БІСЕКСУАЛЬНІСТЬ — НЕ ПРОБЛЕМА
Абсолютна більшість людей, виявивши в собі деякий сексуальний інтерес до своєї статі, ставиться до «відкриття» достатньо спокійно — «хай собі буде, аби жити не заважало». Такі люди в реальні гомосексуальні контакти звичайно ніколи переступають і спілкуються з друзями — подругами і колегами по роботі без усіляких проблем. Когось тягне на експерименти, але, відвідавши «заборонений плід», вони, частіше усього, втрачають інтерес до такого сексу і ще, більше переконуються у своїй схильності до протилежної статі.
Мало для кого бісексуальність стає нормою інтимного життя — поверховість почуттів, зацикленість на відчуттях, пошук оптимального партнера можуть перетворити їхнє існування в блукання по лабіринтах власної чуттєвості. Любовні тріо, як правило, недовговічні — двоє з трьох незабаром визначаються у своїх сексуальних пристрастях, а третій залишається «не при справах».
ГОМОФОБІЯ ЯК ДЗЕРКАЛО ПІДСВІДОМОСТІ
Підкреслено негативне ставлення до гомосексуальних контактів взагалі сексологи називають гомофобією, тобто придушеним, схованим потягом до своєї статі. Людина може цього абсолютно не усвідомлювати (на те вона і підсвідомість) і щиро обурюватися аморальністю стосунків голубих і лесбіянок. Але чим пристрасніше вона готова «душити їх усіх голими рука»^й ми», тим наполегливіше вона хоче задавити потяг у собі самому. Сперечатися про слушність висновків сексологів можна до хрипоти — суть від цього не зміниться.
ЗАВЗЯТА ГОМОСЕКСУАЛЬНІСТЬ ВИНИКАЄ НЕ РАПТОВО
Дійсні проблеми починаються тоді, коли достатньо зріла людина раптом, «ні з того, ні з сього», усе більш виразно і- вимогливо виявляє в собі гомосексуальну орієнтацію. Мова не йде про хромосомні або гормональні порушення — фізіологічне ця людина абсолютно нормальна. Але! Передумови для зсуву могли закладатися в ній ще з дитинства — мамині стогони — ахи «цей негідник посмів тебе торкнутися!», «ця мерзотниця могла тебе поранити, скривдити» і т.п. Батьківські установки «усі вони такі», «ще наплачешся», «тільки жінка зрозуміє жінку» і невдалий гетеросексуальний досвід, зґвалтування й інші подібні ексцеси — усе це прекрасний грунт для визрівання відрази, до своєї статі. Колишні гетеросексуали перетворюються у най — завзятіших гомосексуалістів — екзальтованих, самозабутніх, що прагнуть усією душею за «справжнім» покликом тіла. І починаються любовно-побутові драми — «переосмислення» життя, поривання із сім’єю, нав’язливе переслідування партнерів, що їх «спокусили». Близькі намагаються повернути «загублених» на нормальний шлях, жахаються їхньою аморальністю, і життя в таких сім’ях легко перетворюється в компактне пекло.
— У такій ситуації цілком можна обійтися без трагедій, а постаратися поставитися до неї як до природного факту. На Заході є психоаналітики і сексологи, що проводять дороге «лікування» і, як правило, із дуже тимчасовим і доволі відносним результатом. З моєї точки зору, це викачування грошей і тільки. Якщо жінка хоче сексу з жінкою, її не можна змусити хотіти по-іншому тільки тому, що так не прийнято. Це насильство над природою. По суті, кому це заважає?! Любовна драма, розпад сім’ї? А якби вона пішла до іншого чоловіка, драми б не було?!
НЕ ТРЕБА ОБУРЮВАТИСЯ ЛЕСБІЯНКОЮ…
Якщо жінка тягнеться до іншої жінки як сексуального партнера «із цікавості», то її чоловік може сприйняти це як сексуальні пустощі і навіть запропонувати розділити задоволення на трьох. Але якщо жінка робить вибір між ним і подругою на користь подруги, то для чоловіка це, частіше з усього, потужний психологічний удар. Як, його, Чоловіка, його «залізний» Фалос проміняли на «слиняві пестощі і ватяні притирання»! Більшість чоловіків вважають ситуацію принизливою, вони обурюються на глибинному, «генному» рівні. А психологи говорять — дарма! У тому, що один сексуально «зрушився», немає приниження для іншого. А от для самого «зрушеного» це, безумовно, великий іспит.
Ні лесбіянки, ні феміністки (а часто це одне і те саме) не вважають себе нещасливими, вони в буквальному значенні слова воюють за свої права. Але очевидно, що якщо вони — не «ігри природи» на фізіологічному рівні, то, швидше за все, саме психологічна нездатність викликати і прийняти чоловічу любов призвела до сприйняття ними чоловіків як ворогів і конкурентів. І. очевидно, нелегке для них життя в суспільстві, де головні все ж таки — чоловіки.